Андрій та Тетяна познайомилися у Великому Любіні на Львівщині, у Центрі комплексної реабілітації “Галичина”. Сюди вони обоє потрапили після поранень.
Чоловік та жінка майже 10 років воювали на фронті – Андрій – із 2015 року, а Тетяна – із 2014.
“До реабілітаційного центру у мене був довгий шлях, оскільки добровольці роками не мали офіційного статусу та, відповідно, соціальних гарантій. Потім, коли стало можливим отримати реабілітацію у державному закладі, я скористалася цим правом. У Великий Любінь приїхала наприкінці серпня минулого року”, – поділилася Тетяна.
Як розповів військовий, це було кохання із першого погляду, та завоювати увагу обраниці виявилося не так вже й легко.
“Я відразу звернув увагу на Тетяну, але не наважився підійти, щоб познайомитися”, – зізнався Андрій.
Та усе склалося якнайкраще.
“Я теж звернула увагу на нього, бо Андрій весь час тримався осторонь від усіх, практично ні з ким не спілкувався. Коли ми з хлопцями були у холі з нардами, то знову звернула увагу, що Андрій сидить окремо від всіх і підійшла привітатися, запитала, чи не заважатиму йому, показала новий випуск комедійного мінісеріалу «Волонтери про волонтерів», побачила його позитивну реакцію на нього”, – додала Тетяна.
Ось так невимушено й розпочалося спілкування пари.
“Потім я стала організовувати виїзди психологічного відпочинку для охочих і обов’язково пропонувала Андрію, бо хотілося йому допомогти “вийти на поверхню” з того складного психологічного стану, який мені теж дуже знайомий”, – розповіла Тетяна. – До речі, я теж не думала, що Андрій самотній, але я ж нікого з хлопців не виділяла, бо звикла бути у чоловічому колективі і мати дружні стосунки… І Андрій не був на той час винятком”.
Якось Тетяні стало дуже важко психологічно – терміново потрібно було кудись їхати по “заземлення”.
Виходячи з їдальні реабцентру вона зустріла Андрія, який йшов обідати.
Як пізніше з’ясувалося, він навмисно став пізніше приходити, щоби побачити жінку – підлаштувався під її графік відвідування їдальні, а підійти поговорити не знав як.
Тетяна сказала йому, що збирається відвідати Страдч. Андрій запропонував скласти компанію. Так Андрій став її постійним супутником у мініподорожах. А згодом – чоловіком.
Днями пара повінчалася у Львові та розпочала нове – сімейне – життя.
Історія Андрія та Тетяни про те, що, попри все, варто жити, кохати та обов‘язково бути щасливими!
