Український інститут майбутнього опитав 1200 респондентів із різних регіонів України.
Відтак, згідно із результатами анкетування:
- 49% респондентів вважають, що після початку повномасштабного вторгнення закордон виїхала третина населення, 37% – менше чверті населення, 14% – половина та більше населення країни.
- 37% респондентів зазначили, що мають найближчих родичів, які виїхали з країни після 24 лютого 2022 року; щодо друзів/знайомих – 80% учасників опитування зазначили, що мають серед друзів/знайомих, з якими спілкуються особисто, тих, хто виїхав з країни після початку повномасштабного вторгнення.
- Основні причини виїзду найближчих родичів та друзів/знайомих з країни після 24 лютого 2022 року: відсутність почуття безпеки в Україні (58%), турбота про дітей, їхнє майбутнє (58%), підвищений рівень небезпеки (постійні обстріли, загроза окупації) (57%).
- 46% респондентів зазначили, що кожен з тих, хто виїхав з країни після початку повномасштабного вторгнення, має вирішувати самостійно за себе щодо повернення до України, 21% респондентів вважають, що українці, які виїхали закордон, мають повертатися відразу після закінчення війни (до процесу відновлення країни), 16,5% – мають повертатися, якщо немає загрози окупації, 10,5% – мають повертатися після закінчення війни та після відновлення/відбудови країни.
- 46% опитаних переконані, що у країну повернеться половина та більше з тих українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, 27% – від чверті до половини, 14% – менше чверті, 13% – більше 90% з тих, хто виїхав.
- 36% учасників дослідження наголосили, що їхні рідні однозначно повернуться до країни (вони це твердо вирішили), 32% – що рідні можливо повернуться, якщо в Україні буде безпечно та буде робота, 14% – що їхні родичі навряд чи повернуться, адже вони вже починають облаштовуватися на новому місці, лише 5% – що рідні точно не повернуться, 3% – що за можливості і самі поїдуть до рідних закордон, 10% – не змогли надати відповідь на дане питання, адже їхні рідні ще не визначилися.
- 29% респондентів відповіли, що їхні друзі/знайомі однозначно повернуться до країни (вони про це постійно говорять), 44% – що друзі/знайомі можливо повернуться, якщо в Україні буде безпечно та буде робота, 15% – що їхні друзі/знайомі навряд чи повернуться, адже вони вже починають облаштовуватися на новому місці, лише 2% – що друзі/знайомі точно не повернуться, 10% – не змогли надати відповідь на дане питання.
Рейтинг причин, які пливають на рішення повернутися в Україну:
- родинні зв’язки (60%), звичний спосіб життя та звичне оточення (46%), безпека (42%), наявність роботи (36%), патріотизм (32%), невдачі у спробах облаштуватися закордоном (27%), турбота про дітей (діти мають жити та навчатися в Україні)(16%).
Рейтинг причин, які впливають на рішення не повертатися до України:
- життєві перспективи закордоном (55%), безпека (50%), наявність роботи (48%), турбота про дітей (діти мають здобути нормальну освіту та почати нове життя) (33%), комфорт (28%), відсутність боротьби з корупцією, відсутність люстрації проросійських сил в Україні (27%), родинні зв’язки закордоном (5%).
Також, як виявили соціологи:
- 21% респондентів мають серед своїх друзів/знайомих/колег чоловіків, які виїхали закордон після початку повномасштабної війни, але не мали на це законних причин/підстав.
- 47% опитаних вважають, що український переселенець закордоном має самостійно вирішувати, чи допомагати йому якось Україні, 28% – має допомагати Україні, переказуючи частину заробітної плати на потреби ЗСУ/волонтерам, 12% – має допомагати родичам/знайомим, які залишилися в Україні, 9% – має допомагати, беручи участь у мітингах, демонстраціях, пікетах, 3,9% – не має допомагати, адже сам потребує допомоги, лише 0,1% – однозначно не має допомагати.
- 18,2% респондентів зазначили, що протягом останніх 3-х місяців не допомагали грошима ЗСУ/волонтерам.
Респонденти, які підтримували фінансово ЗСУ/волонтерів, частіше називали наступні суми середньомісячного донату/пожертви, зважаючи на крайні 3 місяці: 51-100 грн. (16,4%), до 50 грн. та 101-200 грн. (по 11%), 201-300 грн. (10%), 501-1000 грн. (9,2%), 401-500 грн. (8,8%).
Щоб повернути якомога більше українців після війни, як стверджують аналітики, необхідно:
- налагодити співпрацю із державами ЄС для повернення українців;
Що більше людей повернеться, то швидше зростатиме економіка. Це також сприятиме безпеці в Європі та означатиме, що ЄС потрібно буде витратити менше коштів на відбудову України.
- розпочати швидку відбудову зруйнованих міст і сіл;
Навіть якщо житлові будинки вціли, відсутність інфраструктури може зробити місто непридатним для життя.
- надати допомогу ВПО, поки триває відбудова;
Опитування свідчить, що українці готові повертатися навіть не у рідний для них регіон, якщо їм нададуть підтримку: грошову чи у форматі субсидування житла у безпечніших областях.
- допомогти у пошуку роботи у безпечнішому регіоні та знайти курси перекваліфікації.
Можливість отримати високооплачувану роботу в Україні є важливим стимулом для повернення. Для цього державні структури, наприклад, Служба зайнятості, та органи Євросоюзу могли б фінансувати курси перекваліфікації у відносно безпечних регіонах України.
- відкрити ринок праці ЄС для українців після війни.
Це означатиме, що українцям, які виїхали в ЄС через війну, не потрібно буде перейматися про посвідку на проживання у Євросоюзі. Вони знатимуть, що у будь-який момент зможуть знову приїхати в ЄС. Відтак ці люди будуть більш схильними повертатися в Україну.
