Завершується третій заїзд програми психологічної реабілітації для дітей – війни Hope for Kids. 7 жовтня на Львівщині, в рекреаційній зоні Озерний край відбудеться закриття дитячого табору для дітей – війни за програмою Hope for Kids. 30 дітей – війни з Нікополя, Бахмута, Кам’янська та Львівщини пройшли тритижневий курс психосоціальної реабілітації з психологами, психотерапевтами та психіатрами.
Діти мали щоденні заняття з психотерапії, відвідували екоцентр, зоопарк та рибалили. Закриття табору розпочнеться о 15.00 годині і завершиться святковою ватрою на березі озера.
Підсумки табору є дуже хороші. Діти змогли стабілізуватися. Ця програма є дуже дієвою, адже діти знаходять свою опору в житті. Коли вони їдуть додому, вони вже знають на що опиратися в складних ситуаціях. Бо ці діти після табору повернуться до себе додому в Нікополь та інші фронтові міста, де щодня прилітає, і оцей тригер травми нікуди не дінеться. Але вони вже вміють з ним працювати, знають, як потрібно себе поводити в тих чи інших важких ситуаціях, – розповідає Оксана Чабан, координатор програми Hope for Kids.
Програма Hope for Kids наразі єдина в Україні, яку розробили враховуючи унікальний досвід саме українців провідні психологи та психіатри України та Швеції. Програму вже презентували на Польському економічному форумі в Карпачі аби залучити міжнародних партнерів до створення спеціального, єдиного в Україні центру психологічної та соціальної реабілітації дітей – війни.
Співзасновниця Благодійного фонду Hope UA, який став автором та розробником програми, Оксана Кручініна розповідає, як вдалося розпочати такий масштабний проєкт з нуля. В планах волонтерів оздоровлювати в місяць понад 200 українських дітей.
“Минулої осені ми почали більше уваги приділяти дітям. Це діти ВПО, діти які втратили батька на війні, діти полеглих наших Героїв. Це було в форматі простих таких подарунків на день святого Миколая, були виїзди в релоковані дитячі будинки. І під час цих візитів, ми почули дуже багато історій наших дітей про те, що їм довелося пережити, через що довелося перейти.
Ми зрозуміли, що перед нами пласт дуже великих і гострих проблем. Діти в собі закриваються, дітям важко соціалізуватися, важко зрозуміти, що дитинство таки триває. І, відповідно, вже з весни цього року ми плідно зайнялися розробкою програми психологічної реабілітації діток. Ми шукали різні варіанти як це зробити максимально ефективно, як знайти на це фінансування. І через те, що процес самої підготовки був дуже відповідальний, – ми тільки в червні змогли реалізувати перший виїзд нашого центру психологічної реабілітації. І після першого етапу зрозуміли, що це потрібно продовжувати.
Ми пишемо безліч грантів для того, щоб ми могли забезпечити допомогою якомога більше дітей, намагаємося комунікувати з нашим малим, великим і середнім бізнесом, об’єднуємо зусилля з іншими міжнародними і українськими неурядовими організаціями, щоб досягти єдиної, спільної мети – повернути нашим дітям дитинство, щоб наші діти стали дітьми – перемоги!, розповіла Оксана Кручініна, співзасновниця Благодійного Фонду Hope for Kids.
За три тижні роботи з фахівцями у дітей вдалося діагностувати різні травми та глибокі порушення емоційної сфери спричинені війною, – розповідає Марія Сковрон, дитячий психолог.
З основних травм у дітей – це посттравматичний розлад різного ступеню важкості. І що прикро, ми побачили, що самі батьки не працюють з дітьми, не розмовляють про проблеми, про війну і про втрати.
В багатьох дітей з тих, які втратили на війні батька, – є проблема, що мама з ними про це не говорить, в сім’ї це тема – табу, мама не ділиться власними переживаннями і відповідно батьківський, емоційний фон передається дітям. І це одна така з найважчих проблем, які фахівцям доводиться пропрацьовувати, оскільки, дуже важливо працювати не тільки з дітьми, а й з батьками.
Війна принесла різні травми. Серед психологічних – це такі гострі, стресові реакції, які проявляються у порушенні сну разом з гострими, поведінковими розладами, відмовою від їжі. Багато дітей почали говорити фахівцям, що батьки їх не розуміють. Зараз, на даному етапі, діти вже почали говорити, почали відкриватися нам. Багато хто з діток дає запит на подальшу роботу, і вони питаються, як можна буде продовжити психотерапію. І що тішить, самі діти запитують, як сказати своїй мамі про те, що робота з психологом потрібна і їй.
Більшість дітей, які пройшли курс програми, потребують подальшої, індивідуальної роботи з психотерапевтами, тому батькам буде запропоновано звернутися в Благодійний фонд Голоси дітей, де вони зможуть безкоштовно продовжити терапію.
Наступний етап програми – це ми передаємо батькам заключення, скринінги обстеження від психотерапевта, психолога, психіатра і рекомендації, що робити далі, та як працювати з дитиною, – підсумувала Оксана Чабан.
Підтримати проєкт Hope for Kids безпечним переказом коштів можна за посиланням:
https://send.monobank.ua/jar/73V31h2sB6
