Формула Штайнмаєра: на що погодилась Україна та що буде далі

130
Володимир Путін Володимир Зеленський

Україна заявляє, що готова реалізувати так звану формулу Штайнмаєра щодо місцевих виборів на Донбасі. Росія заявляє, що Україна відмовилась від цієї формули і зриває переговорні процеси.

Де тут правда – розбирались журналісти 24 каналу.

18 вересня відбулось чергове засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську, де Україна заявила про свою готовність працювати із формулою Штайнмаєра. Глава МЗС Вадим Пристайко напередодні також заявив, що погодився на її виконання. Багато кого все це обурило та спонукало говорити про можливість капітуляції. Чому? Давайте розбиратись разом.

Чому всіх лякає, що Україна погодилась на формулу Штайнмаєра?

Тому що ця формула є дуже вигідною для Росії і може потенційно призвести до знищення суверенітету України.

“Формула Штайнмаєра” – це запропонований в 2016 році тодішнім міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром варіант реалізації мінських угод.

Головний пункт плану – надання Донбасу так званого “особливого статусу”. Статус надається через проведення чесних, демократичних виборів відповідно до стандартів ОБСЄ.

Тут важливо розуміти: стандарти ОБСЄ забороняють проведення виборів десь, де є іноземні війська та найманці. Запропонована Штайнмаєром формула передбачає надання спочатку тимчасового особливого статусу окремим територіям Донбасу, а потім – після доповіді представників ОБСЄ за підсумками виборів на непідконтрольній Україні території – надання постійного особливого статусу цим територіям.

Кого можуть вибрати люди на окупованих територіях, коли голосування контролюватимуть озброєні окупанти – передбачити легко. Відтак, вибори, проведені до того моменту, як російські бойовики та їхні поплічники будуть роззброєні, може означати їхнє визнання.

Тому коли міністр закордонних справ України Вадим Пристайко повідомив, що ще 2 вересня дав згоду на формулу Штайнмаєра щодо Донбасу, це багато кого налякало.

Чи означає це капітуляцію?

Ще ні. По-перше, Україна формулу ніби і погодила, але офіційно не підписала.

Українська делегація під час зустрічі контактної групи в Мінську відмовилася закріплювати на папері і підписувати формулу Штайнмаєра. Мотивували тим, що цей документ не передбачений мінським комплексом заходів.

Київ наполягає на першочерговій передачі йому під контроль ділянки кордону з Росією на Донбасі, а також роззброєння формувань бойовиків так званих “ДНР” та “ЛНР”. Про це заявляли і українські дипломати, і представники Офісу Президента. У Зеленського до речі, словам Пристайка дещо здивувались. І пообіцяли, що скоро міністр сам пояснить, що саме він хотів сказати.

По-друге, формули Штайнмаєра на папері в конкретному, усталеному вигляді не існує – ні Україна, ні Росія під нею не підписалися. Обидві сторони мають своє бачення цієї формули.

Тому коли Україна не прийняла бачення росіян беззаперечно, російські ЗМІ масово написали, що Україна у Мінську “відмовилася від формули Штайнмаєра”. Хоча насправді – це не зовсім так.

На що тоді погодилась Україна?

Україна погодилась на формулу Штайнмайєра. Але не підписала у тому вигляді, якого хотіла Росія. Вибори на Донбасі ми готові провести, але не зовсім так, як планували у Кремлі.

За підсумками зустрічі у Мінську речниця представника України в ТКГ, другого президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер оприлюднила детальний список умов, за яких Україна готова виконати формулу Штайнмаєра:

  1. Повне припинення вогню на Донбасі.
  2. Забезпечення ефективного моніторингу СММ ОБСЄ на всій території України.
  3. Виведення з території України збройних формувань іноземних військ і техніки.
  4. Розведення сил та засобів вздовж всієї лінії зіткнення на Сході.
  5. Забезпечення на окупованих територіях роботи української ЦВК, політпартій, ЗМІ та іноземних спостерігачів.
  6. Встановлення контролю за непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону та виконання інших пунктів, що передбачені українським, міжнародним законодавством та Мінськими угодами.

Що буде далі?

Скоріш за все – те саме, що ми бачили останні п’ять років. Позиція України лишається незмінною: спочатку – виведення російських військ і відновлення контролю над нашим кордоном, а потім – вибори за українськими законами, з українськими партіями, одночасно із всеукраїнськими виборами.

Позиція Росії також лишається незмінною: спочатку Україна має провести вибори на окупованих територіях і надати їм особливий статус, а потім росіяни подумають, чи хочуть вони залишати окуповані території, чи ні.

Шансів на те, що Україна прийме умови Кремля, не багато. Як мінімум тому, що українці не дозволять. Як пояснила аналітик фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” Марія Золкіна, українці відкидають проведення виборів на умовах бойовиків; повну амністію; узаконення “народної міліції” та інші подібні ініціативи. При цьому такі настрої характерні як по Україні загалом, так і на Сході, як для електорату “Слуги народу”, так і навіть для електорату ОПЗЖ.

Поки що все зводиться до того, що для врегулювання ситуації на Донбасі Росія має зробити те, через що зірвалось виконання мінських угод. Спочатку Росія має вивести свій військовий контингент з окупованих територій та роззброїти підконтрольних бойовиків. Після цього можна починати обговорювати деталі реалізації решти подальших кроків.