Польські фермери перекривають міжнародні залізничні сполучення і блокують рух поїздів з України, щоб не пропустити в Польщу українське зерно. Хто зіштовхує лобами Україну та Польщу в час розквіту їх стосунків? Польща, яка стала другим домом для мільйонів українських біженців, врятувала гривню від девальвації, а Національну банківську систему України від краху, надала Україні найбільше власної зброї, – тепер стала “жертвою” українського зерна.
“Українське зерно вбиває польського фермера”, “Врятуйте польських хліб від українців”, – під такими гаслами сотні польських рільників протестує проти абсурдного рішення ЄС, скерувати українське зерно транзитом до Польщі та сусідніх країн. Українське зерно, замість йти до голодної Африки, або принаймні незернових країн ЄС, як Іспанія та Португалія, знищує економіку сусідньої рільничої Польщі, бо осідає саме там, і обвалює ціни на борошно польських врожаїв.
Через скасування мит на українське зерно, воно стало дешевшим і польські фермери почали скаржитися, що місцевий ринок заповнюється ним у “безпрецедентних обсягах”. Це означає конкуренцію власне для польського зерна — адже українське, замість того, щоб їхати далі, усе більше осідає в Польщі. Потерпає і Болгарія, однак не лише від українських зернових: ціни на соняшникове насіння від болгарських фермерів впали майже вдвічі, а український імпорт зріс натомість вдвадцятеро. В Національній асоціації болгарських виробників зерна скаржаться, що нині 40% тогорічного врожаю місцевого зерна та соняшника усе ще нерозпродані. Румунські ж фермери наголошують, що цього сезону реалізувати продукцію за цінами, вищими за собівартість, шансів майже немає — через надлишок українського зерна.
Зденек Кубіска, голова правління Чеської асоціації товарів і кормів, заявляв, що українське зерно продовжує заповнювати ринки ЄС і після запуску Стамбульської угоди. Кубіска покладає відповідальність на постачальників у Туреччині. Говорить, частина українського зерна їде до ЄС і не потрапляє до країн, що розвиваються, як це було задумано.
Невдоволення європейських фермерів посилюється ще й тому, що наближається збір нового врожаю, а попередній уповні не вдалося реалізувати. Крім того, є особливості певного політичного контексту в окремих країнах. Наприклад, Польща готується до парламентських виборів восени 2023-го, отже влада мусить серйозно ставитися до претензій фермерів. Невдалі спроби врегулювати ситуацію на тлі протестів уже коштували посади колишньому міністру сільського господарства Генрику Ковальчику: 5 квітня він пішов у відставку.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич згадує ще один фактор, який вплинув на ситуацію, зокрема у Польщі: “У великій кількості країн ЄС був неврожай через посуху. Натомість у Польщі був порівняно хороший врожай і там виник певний конфлікт інтересів. Польські фермери як і всі інші хочуть отримати більшу ціну за продукцію. З тих чи інших причин в тому числі внаслідок падіння світових цін на зернові, це не вдалося зробити”.
Польські фермери погрожували зірвати візит Володимира Зеленського до країни 5 квітня. Цього не сталося, однак президент України обговорив проблему поставок з премʼєр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким та анонсував “вихід” із ситуації. За кілька днів міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський заявив, що Україна припинить до нового сезону експорт зерна та олійних культур до Польщі. Водночас транзит українського зерна територією Польщі продовжиться, – пише Суспільне Новини. Транзит продовжився , а польські фермери почали блокувати міжнародні залізничні сполучення. Хто автор абсурдної ситуації і кому на руку пересварити Україну з добрими сусідами в час війни? – питання риторичне.
