Пані Галина із Рогатина сильно травмувала руку у січкарні, коли подрібнювала листя кукурудзи.
Як розповіли у Першому медичному обʼєднанні Львова, врятувати кінцівку було вкрай складно, адже леза ампутували чотири пальці та вщент роздробили кисть.
Та все ж хірурги Лікарні Святого Луки змогли максимально зберегти пошкоджену лівицю та навіть частково відновити її рухливість.
Пані Галина – сама на господарстві. Її рідні чоловіки нині захищають країну.
Нещасний випадок із жінкою стався минулої зими. Через постійні удари росіян по енергетичній інфраструктурі тоді часто не було електроенергії. Якось, коли наближалося чергове відімкнення, жінці треба було встигнути подрібнити листя кукурудзи та нагодувати худобу. Тож жінка робила все похапцем і не помітила, як ліва рука опинилася у січкарні. Гвинт захопив рукавичку, протяг долоню жінки крізь ножі і фактично перемолов пальці та кисть. Медики, які прибули на виклик, екстрено привезл пані Галину до Львова у Лікарню Святого Луки, де діє відділення хірургії кисті.
Січкарня дуже сильно понівечила чотири пальці, і врятувати їх було неможливо. Сильно постраждала і кисть: множинні переломи, дефекти кісткової та м’яких тканин, а також пошкоджені сухожилля, артерії та м’язи. Щоб частково зберегти руку, хірурги прооперували пані Галину. Вони зафіксували кістки металевими конструкціями, зшили сухожилля, нерви та артерію, провели пластику м’яких тканин та шкіри. Відновлення всіх структур тривало майже 4 години.
Та й у післяопераційний період виникли проблеми: рана довго гоїлася і шкіра на руці почала відмирати. Під час другої операції хірурги видалили змертвілі тканини та успішно пересадили на цю ділянку шкіру зі стегна пацієнтки. Рана з часом загоїлась, а переломи зрослися. Також до рук повернулася чутливість.
Після травми уже минули понад 9 місяців. За цей час значно покращилася функція сухожиль пошкодженої руки та збільшився об’єм рухів. Настільки, що пані Галина змогла навіть виготовити гердан для себе та вишити сорочку для своєї доньки.
“Я весь час трималася та не пролила жодної сльозинки. Але, коли вперше зняли бинт, я заплакала. Я не вірила, що руку можна буде врятувати. Січкарня просто таки перемолола її. Результатом роботи хірургів я більш ніж задоволена, бо зараз можу знову вправлятися в побуті та займатися своєю улюбленою справою — вишивкою”, – каже пані Галина.
