Найбільша АЕС у Європі залишається під російською окупацією, і саме це викликає занепокоєння на Заході. Про ймовірні негативні сценарії розвитку подій на станції йдеться у статті, яку розмістила на своєму сайті Deutsche Welle.
Якщо система охолодження буде пошкоджена, то до моменту аварії на енергоблоці у “холодному зупині” є вісім днів. Коли реактор у “гарячому зупині”, є тільки 27 годин, аби запобігти витоку радіації. “Я думаю, що все це робиться – і шантаж, і погрози – виключно для того, щоб зупинити контрнаступ ЗСУ в цьому регіоні”, – вважає українська експертка з питань ядерної безпеки Ольга Кошарна. Журналістки «DW» поспілкувались із фахівцями з радіаційної безпеки. Загалом виходить чотири сценарії розвитку подій – від відносно невеликого забруднення, до найгіршого, із значним забрудненням території
Перший сценарій, умовно можна назвати «фукусімським», за аналогією з ситуацією, яка сталась 2011 року на японській АЕС у Фукусімі. Тоді причиною аварії став став землетрус та подальше затоплення реакторів. Внаслідок цього припинилося охолодження трьох атомних реакторів з подальшим ядерним розплавленням та радіоактивним викидом. “Тоді була створена зона відселення, але через три роки люди повернулися назад, і зараз від зони залишилася лише одна третина, бо були невеликі дози радіації”, – констатує професор Інституту радіології довкілля Університету Фукусіми, український гідролог-радіолог Марк Железняк. Якщо такий сценарій буде застосовано росіянами, то
катастрофічно руйнівних наслідків від цього теракту не буде. “Створити там мертву зону, як нас лякають, дуже важко, якщо реактори не працюють. Це не буде радіаційна катастрофа, бо будь-якого викиду радіоактивного йоду на непрацюючій станції не може бути”, – наголошує науковець та радить не піддаватися панічному ажіотажу і не скуповувати таблетки калію-йодиду, що використовують для захисту щитоподібної залози від впливу радіоактивного йоду. При цьому він зауважує, що у зоні найбільшого ризику викиду інших радіонуклідів перебувають тільки міста, розташовані близько до ЗАЕС – Енергодар та Нікополь.
Втім в українському центрі ядерної та радіаційної безпеки є ще два сценарії розвитку подій – з мінімальними та максимальними наслідками для зовнішнього середовища – пише Deutsche Welle .
Другий сценарій – це аварія, коли захисна метрова гермооболонка (контейнмент) реактора не пошкоджена, але в середині відбувається плавлення його активної зони. Це може бути в разі повного знеструмлення одного енергоблока ЗАЕС чи пошкодження системи охолодження. Науковці змоделювали такий сценарій та дійшли висновку, що “радіаційні наслідки від аварії в основному будуть обмежуватись межами санітарно-захисної зони – 2,5 кілометра навколо ЗАЕС”, ідеться у повідомлені Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України. “Це стосуватиметься здебільшого тільки персоналу ЗАЕС. У такому випадку необхідно обмежити перебування людей на відкритому повітрі у межах санітарно-захисної зони. Йодна профілактика не потрібна”, – вказують у центрі.
Третій сценарій – аварія з відкритим контейнментом або у випадку його відмови чи пошкодження. “За цього сценарію радіаційні наслідки аварії матимуть ширшу географію і гірші наслідки. Територія забруднення залежатиме від конкретного сценарію та метеорологічних умов. У разі такої аварії ми будемо інформувати вас щодо рівня викидів, розвитку ситуації на аварійному енергоблоці та прогнозованої зони забруднення додатково”, – обіцяють у центрі.
Четвертий сценарій є найгіршим, оскільки передбачає серйозні наслідки в радіусі 20 кілометрів. Може статися на ЗАЕС з точки зору розміру зони, де перевищується річна ефективна доза для однорічних дітей у 10 мілізівертів, вирахував Іван Ковалець, завідувач відділу інформатики навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин та систем НАН України розповідає, що використав для цього систему підтримки прийняття рішень у випадку радіаційних аварій RODOS та опрацював 150 реальних метеоролічних сценаріїв. За його розрахунками, дуже серйозні наслідки від такого “найгіршого сценарію” аварії можуть бути у радіусі до 20 кілометрів від атомної станції за напрямком вітру. У цьому разі потрібна буде негайна евакуація людей, пояснює експерт. Натомість у зоні приблизно до 550 кілометрів від станції теж можуть бути зафіксовані певні наслідки для здоров’я людей, які матимуть стохастичний характер. “На таких відстанях не виникне необхідність у невідкладних контрзаходах або у відселенні. Але деякою мірою може “зачепити”, – сказав DW Іван Ковалець.
