В столичних школах учнів молодших класів розпитують про майно батьків

590
школа діти школярі молодших класів

В столичних школах учням четвертих класів дають анкети з запитаннями про те, які цінні речі є у них вдома. Школярі зобов’язані в письмовій формі відповідати, скільки в їхній родині комп’ютерів, автомобілів і мобільних телефонів.

Про проведення анкетування, яке проходило під час уроку, ні учнів, ні їх батьків не попереджали. Про це повідомляє видання “Факти”.

“Як з’ясувалося, ці анкети дітям дали представники регіонального центру оцінювання якості освіти”, – повідомили батьки однієї з учениць київського ліцею № 171.

“В клас, де навчається наша дочка, вони прийшли під час уроку. Класному керівнику анкети не показали, зняти з них копії заборонили. В анкеті були питання про те, скільки в родині дитини автомобілів і комп’ютерів, скільки мобільних телефонів. Про те, що буде проходити подібне анкетування, ніхто не попереджав ні дітей, ні батьків. І головне – яке відношення до навчання мають питання про фінансовий стан сім’ї? Розповівши про це, дочка розплакалася. Вона, як і багато інших дітей, не знала, що робити. Не відповісти на питання анкети не можна. Відповісти нечесно – значить, збрехати, що теж неприпустимо”, – розповіли батьки школярки.

“Ми вчимо дочку завжди говорити правду. Але тут дітей просять розповісти чужим людям, які цінні речі є у них вдома. Як представники Центру оцінювання збираються використовувати таку інформацію? І що запитають у дітей наступного разу: розмір заробітної плати батьків або де зберігаються ключі від сейфа і документи на квартиру?! “- обурилися вони.

“І зауважте, з такими питаннями прийшли до учнів четвертого класу – дітям, які готові відверто відповідати на будь-яке запитання. Якщо старшокласник ще подумає, чи варто розповідати такі речі, то маленька дитина зробить те, що їй говорять. Це очевидне порушення прав дитини. Незрозуміло, з якою метою їм задають подібні питання. І чому це відбувається не в присутності батьків?”- відзначили батьки дитини.

У виданні спробували з’ясувати, навіщо представникам Українського центру оцінювання якості освіти знадобилася інформація про те, які цінні речі є вдома у учнів четвертих класів.

У Печерській райдержадміністрації такій інформації спочатку здивувалися, а потім надіслали офіційну відповідь, у якій підтвердили факт подібного анкетування і запевнили, що все було в рамках закону. Анкетування назвали “моніторинговим дослідженням читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи”.

“Після моніторингового дослідження проводилося анкетування учнів і вчителя відповідно до питань, розроблених Українським центром оцінювання якості освіти. Моніторингове дослідження проводилося співробітниками Центру інноваційного розвитку та методичної роботи управління освіти. Моніторингові завдання і анкети прийшли в школи в закритих конвертах.

Після проведення анкетування інструктор перерахував їх кількість, поклав в чистий конверт разом з анкетою вчителя і заклеїв пакет для передачі Українському центру оцінювання якості освіти”, – сказано в офіційній відповіді виданню. У виданні також звернулися до Українського центру оцінювання якості освіти.

“Подібне анкетування дійсно проводилося”, – повідомила заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.

“Те, про що говорять батьки, – це одне з питань анкети. Воно взято з прикладів міжнародних досліджень учнів молодших класів. Мета цього опитування – зрозуміти, які соціально-економічні чинники впливають на успішність чи неуспішність дитини в навчанні, з’ясувати, які ресурси доступні дитині. Коли ми запитуємо про комп’ютер, нас цікавить не вартість цього комп’ютера, а чи доступний дитині такий ресурс. Те ж саме з телефоном – мова йде про те, чи є у дитини смартфон, який використовується для навчання”, – розповіла Вакуленко.

Вона також пояснила наявність питання про автомобілі.

“В анкеті тільки одне таке запитання. У ньому питається, скільки кімнат у вашій квартирі, чи є автомобіль, скільки мобільних телефонів, чи є комп’ютер. Автомобіль і кількість кімнат – це для розуміння того, в яких умовах росте дитина. Який рівень їй можуть забезпечити батьки, у що вони вкладають гроші. Наприклад, якщо у дитини немає комп’ютера, але при цьому вона живе на величезній площі, можна зробити висновок про те, як батьки розподіляють ресурси”, – зазначила експерт.

“В Україні проходить реформа початкової освіти, яка називається “Нова українська школа”. Ми стоїмо на порозі цієї реформи, зараз йдуть підготовчі заходи. Щоб зрозуміти, наскільки ефективна нова система, в Міністерстві освіти вирішили провести моніторингове дослідження рівня читацької та математичної компетентності випускників початкової школи. Зараз досліджується, на якому рівні знаходяться школярі, які навчалися за попередньої системи”, – пояснила Вакуленко.

“Дослідження проводиться без персоналізованих даних. У нас не буде інформації про конкретну школу чи конкретному учневі. Таке моніторингове дослідження буде проводитися кожні два роки. Зараз воно проходить в 366 навчальних закладах країни, його проходять близько 10 тисяч випускників молодшої школи. Це діти з різних регіонів, з навчальних закладів різного типу: хтось із столичного ліцею, хтось із маленької сільської школи”, – розповіла вона.

“В анкетах, до речі, багато інших запитань. Наприклад, якщо перевіряється читацька компетентність, у дітей запитують, як часто вони вдома читають, чи читають батьки. А якщо мова йде про математику, дитині задається питання про те, чи долучається він до розподілу сімейного бюджету”, – додала експерт. Запитання, що стосується наявності цінних речей в будинку, експерт назвала традиційним для такої системи.

“Такі питання потрібні, це важливий показник. Можливо, батьки не зрозуміли, що персоналізованих даних про їх дитину не буде. Ми, навіть, не збирали списки учнів шкіл. При дослідженні нічиї особисті дані використовуватися не будуть”, – зазначила Вакуленко.