В чому наша єдність: що об’єднує киян

68

Всі ми дивовижні і різнобічні особистості. Але в деяких питаннях і проблемах ми одностайні.

Ви можете погоджуватися з цим списком чи ні, але посмієтеся в будь-якому випадку.

Кияни ненавидять комунальні служби

Працівники комунальних служб такі ж кияни, як і інші. Однак, вони примудрилися прирівняти свою роботу до мистецтва. Мистецтву гри на нервах.

Священна доктрина всіх київських комунальників проста: повільність і неефективність. «Ми зробимо все, щоб не зробити нічого». У вас протікає труба в підвалі? Ми почекаємо, поки там потонуть всі щури, щоб не витрачати гроші на отруту. Загрузли в снігу і не можете вибратися? Просто почекайте, поки він розтане. Ми ставимо лічильник кілька років? Зачекайте, ми читаємо книгу про тайм-менеджмент. Таке доводить до кипіння навіть самого спокійного флегматика.

Кияни люблять посміятися над мером

Віталій Кличко – далеко не найгірший мер (ви ж пам’ятаєте Черновецького?).

Кличко, безумовно, робить Київ яскравішим. Але, завдяки йому кияни мають ще одну причину посміхнутися. Його слова раз у раз стають крилатими виразами. Взяти, наприклад, поетичну фразу: «Серйозно поставитися до підготовки до землі». Він знає щось, чого не знаємо ми?

Кияни страждають від когнітивного дисонансу через «Рошен»

Народ України скептично ставиться до будь-якої влади. Особливо до тієї, яку вибирає сам. Мало яка вітрина в місті виглядає привабливіше за вітрини магазинів «Рошен». Так і живемо: вдень лаємо Порошенка як дорослі, а ввечері біжимо за цукерками, як діти.

Кияни необережно водять

Незважаючи на економічну кризу і загальне ниття з приводу безгрошів’я, у багатьох киян є власний автомобіль. І катаємося ми на них частенько, як безсмертні. Може водій і відчуває себе Дунканом Маклаудом, але більшості пішоходів їх кістки подобаються цілими. Дорога в спальному районі – це не місце навіть для самого крутого дріфту. Дотримуйтесь правил дорожнього руху, або ПДР «хай бережуть» вас.

Кияни вважають, що на ринку дешевше, ніж в магазині

Більшість киян досі вірять в міф «бабуля менше візьме». Нібито на ринку торгаші  дрібні, не такі нахабні в націнках, і ще можна поторгуватися. Насправді, ціни приблизно однакові, а якщо в магазині пощастить з акцією, то вийде навіть дешевше. Звичайно, торгуватися – це особлива українська забава і майже спорт, але в основному на цьому і закінчуються «вигідні» ціни на ринках. Особливо на Бессарабці.

Кияни люблять старовинну частину міста

Всі кияни люблять гуляти по центру міста. Поділ, Старокиївська гора, Печерськ – ці місця були свідками веселощів і зневіри багатьох поколінь. І, природно, ми сердимося, коли милі серцю будиночки знизу доверху завішані вивісками піцерій або магазинів взуття. Ми ж не ними милуємося. Але, може бути, одного разу вони заведуть вас в раніше не бачений світ косметології / білизни / шпалер / каструль / штор і т.д.

Киян дратують новобудови

Найбільше обурення у киян зазвичай викликають новобудови. Що не побудують – все буде скандалом. Які тільки прокльони не летіли в бік нової будівлі Театру на Подолі. Але нічого, потроху звикаємо.

Звикли ж ми до Батьківщини-Матері, яку вважали проклятою, як колись парижани звикли до Ейфелевої вежі, яку спочатку люто ненавиділи.

Всі кияни дратують всіх киян в метро

Щодня в київській підземці їздять приблизно 2 мільйони людей. Кожного з них дратує одна обставина – натовп в метро. Ми дуже дратуємося, коли нас штовхають, а самі, пропустивши станцію, робимо фінт «розлийся море – жаба пливе».

Давайте поважати один одного – і синців на боках буде менше.

Кияни не люблять «понаїхавших»

Усім не подобаються ті, хто переїхав до Києва. Це, звичайно, жахлива трагедія, що бариста з улюбленого кафе живе в Боярці і на роботу їздить до Києва, але нічого, що нам варто набудувати нових бридких новобудов? І метро на Троєщину колись, але буде. У Нью-Йорку живе 8 мільйонів – і якось поміщаються. Головне, ужитися, домовитися і зріднитися.

Кияни не люблять радянські панельні будинки

Більшість киян живе в панельних будинках. Це факт. Також більшість з них скаржиться на те, як в цих будинках холодно, які іржаві старі труби, погана звукоізоляція і далі за списком «Мільйон причин, чому я ненавиджу радянську забудову». Але якщо у справжнього киянина з’являються гроші на нову квартиру, він знову купує її в старому панельному будинку, який так ненавидить. 

Київ – наш великий спільний дім. Життя тут об’єднує нас навіть більше, ніж забита маршрутка в годину пік.