5 причин підписати петицію проти хутра

97

Третього липня на мітингу під стінами Верховної Ради лідери Кампанії ХутроOFF оголосили про початок збору підписів під онлайн петицією до парламенту.

Пише “Українська правда”

Мета – зібрати 25 000 голосів до 2 жовтня. Тоді депутати будуть зобов’язані розглянути питання законодавчої заборони виробництва хутра в Україні.

Ось 5 причин поставити свій автограф під документом.

1. #BANFUR – сучасно та прогресивно

У більшості країн Європи триває процес законодавчої заборони жорстоких хутрових ферм.

Відповідну заборону вже прийняли Парламенти Великої Британії, Австрії, Чехії, Сербії, Словенії, Хорватії, Македонії, Люксембургу, Боснії та Герцеговини, Нідерландів.

Відбувається розгляд відповідних законопроектів в Німеччині, Данії, Латвії, Естонії, Польщі та багатьох інших країнах.

2. Це дозволить зберегти довкілля та запобігти екологічному лиху в Україні

Світовий банк відносить виробництво хутра до п’ятірки найгірших з точки зору забруднення довкілля токсичними важкими металами.

Здерту шкіру одразу обробляють коктейлем із токсичних хімікатів, що дозволяє уповільнити природний процес розкладання трупу.

Найпоширенішими хімікатами, що використовуються для цієї мети, є формальдегід, що може викликати лейкемію, і хром, який пов’язують із різними формами раку.

Українські закони лояльні до забруднення навколишнього середовища, але навіть у нас Кабмін відносить хутрові ферми понад 3000 голів до тієї ж групи, що і Чорнобильську зону – об’єктів підвищеної екологічної небезпеки.

Як правило, хутрові ферми в Україні налічують від 5 до 15 тисяч тварин, тож більшість з них становлять небезпеку для довкілля.

Через законодавчу заборону на теренах Європи, виробники хутра розпочали масове переміщення ферм у країни, де відсутній еко-контроль.

Єдиний спосіб зупинити їхнє переміщення до України – прийняти заборону за прикладом цивілізованих країн.

3. Захистити мешканців прилеглих до ферм територій

У середньому кожна хутрова ферма в Україні продукує близько 300 000 кг відходів щороку.

Гній, сеча та послід від життєдіяльності тварин потрапляють у грунт та водойми, у тому числі підземні води.

Так віруси та бактерії, які можуть бути стійкі до антибіотиків, становлять небезпеку для людей.

Нещодавно я відвідав селище Сінгури Житомирської області, де другий рік працює хутрова ферма з Голандії, у їхній країні заборону на хутрове виробництво прийняли у 2012 році й вона остаточно вступить в дію 2024 року.

Мешканці Сінгурів організували протест проти розширення ферми, заблокували це рішення на етапі втілення.

Прилеглі до ферми райони скаржаться на сморід, виникнення мігрені, хвороб шляхів дихання.

Завідуюча місцевої амбулаторії зауважує про підвищення алергічних хвороб у дітей протягом діяльності хутрової ферми.

А відходи, за інформацією селян, незаконно скидаються у водойми та на поля.

Скарги місцевих мешканців Сінгурів повністю збігаються зі скаргами селян по всій Європі, що межують з хутровими фермами: сморід, мігрені, зменшення родючості грунтів, знесушення водойм.

Тому відповідні заборони парламентів захищають права сільського населення, про яке так люблять зкадувати депутати ВР.

4. Проявити милосердя до тварин

Цивілізовані країни перевіряються за ставленням до слабких і незахищених членів суспільства.

А хто більш незахищений і вразливий, ніж тварини?

Навіть за дітей можуть вступитися батьки, за літіх людей – їхні діти.

Але тварини безпорадні й не здатні захиститися від насилля з боку людей.

На звірофермах вони утримуються у неприродних умовах, в тісних клітках без доступу до ґрунту та водойм.

Часто тварини жодного разу від народження не торкаються лапами поверхні землі.

Наприкінці такого життя їх закатовують: у пащу та анальний отвір засовують залізні прути й пускають електричний струм, труять газом або вприскують отруту й вони помирають в муках.

Умови утримання норок і лисиць на хутряній фермі у Польщі відзняла міжнародна організація із захисту тварин PETA.