“Мені було б набагато легше, якби наш глава держави вийшов до країни з повідомленням: Дорогі соотєчественнікі, вельмишановне насєлєніє…” – Остап Дроздов

115
Остап Дроздов
Остап Дроздов

“Добрі люди мені сказали, що сьогодні прошма*довка скабєєва з російського “телебачення” вже вкотре присвятила програму моїй скромній персоні. Що характерно: російські пропагандисти наполегливо тулять нам мир і дружбу. Вони цілеспрямовано втирають думку, що окуповані території повинні бути прийняті назад на їхніх умовах безальтернативно…”

Про це на своїй сторінці у Facebook пише журналіст Остап Дроздов:

“Синхронно з моєї програмою, яка так зацікавила скабєєву, вийшов ось цей текст на порталі Bukvy.com. Він достатньо надривний, бо апелює більше до почуття гонору. Мені було б набагато легше, якби наш глава держави чесно вийшов до країни з повідомленням:

– Дорогі соотєчественнікі, вельмишановне насєлєніє, вельмиповажні глядачі 95-го кварталу, ми повинні припинити війну і почати добросусідські дружні взаємини з нашим одвічним братом і побратимом.

Ми завжди були, є і будемо невід’ємною частиною великого й могутнього русского міра, тому нахіба вам ця українська мова, нахіба вам українська музика, якщо всі ви скучили за Стасом Міхайловим, Валєрою Меладзе і Таїсією Повалій, нахіба вам вкладати гроші в українське кіно, адже воно таке недолуге, а в нас по сусідству є прекрасне й потужне російське кіно, нахіба вам декомунізація, нахіба вам вулиці українских діячів, якщо всі звикли до маршала Жукова, нахіба вам пантеон українських звитяжців, якщо ви надихаєтеся подвигами своїх дідів, коли незабутній Лєв Лєщенко співає про 9 мая, нахіба вам узагалі своя держава, успішна, модерна, європейська, якщо ж можна спокійнесенько віку доживати в орбіті славетної Росії, яка і грішми поможе, і рідненьким нашим культурним продуктом, який ви всі так любите….

Кольорознавці кажуть, що при змішуванні синього й жовтого отримаємо зелений. Зелена Україна утворилася тоді, коли все перемішалося в нашому домі. Зелене – це знак дорівнює між добром і злом, патріотизмом і українофобією, жертвою і катом.

Щось мені підказує, що “мір і дружба” буде початком кінця української європейської України. Замість синьо-жовтого прапора матимемо перемішаний зелений. Із ледь видимими прожилками триколору. З повним відкатом в орбіту Раші. З деенерівськими “браттями й сестрами”, які почнуть качати права в країні, яка від них потерпала всі ці роки. Зі старшим братом, який спочатку вдарив, а потім усміхнувся й обняв. З піснями й танцями на честь повернення блудної України назад у рідну Азіопу.

Для мене особисто Модерна Україна можлива лише тоді, коли вона є анти-Росією. Проросійська, дружня до Росії Україна – це і є Росія під формально синьо-жовтими знаменами.

Про це – цей текст”